Забруднення пластиком є нагальною глобальною проблемою, експерти прогнозують, що до 2050 року щорічне вироблення буде склади 1,1 мільярда тонн. У міру розкладання більших пластикових частинок вони утворюють мікрочастинки (≤5 мм) та наночастинки (<1 мкм), які можуть проникати крізь біологічні мембрани. Такі частинки утворюються внаслідок різних хімічних, фізичних та біологічних процесів на пластик.Вони є всюдисущі в нашому навколишньому середовищі, їх можна знайти у великих кількостях в океанах, річках, ґрунтових водах, осадових породах та ґрунтовому середовищі, стічних водах і навіть у повітрі, яким ми дихаємо. Ці часточки можуть мати вигляд кульок, волокон, лусочок або плівок і складаються з таких полімерів, як: поліетилен, поліпропілен, полістирол та полівінілхлорид. Вони також здатні переносити шкідливі хімічні речовини, минаючи процеси детоксикації організму.Мікропластик став поширеним забруднювачем навколишнього середовища. Тисячі мікро та наночастинок пластику можуть накопичуватися дорослими протягом їхнього життя, оскільки вони були виявлені в різних тканинах людини, включаючи нирки, товстий кишківник, печінку, волосся, легені та селезінку, а також у меконії, грудному молоці, плаценті, крові, сечі та еякуляті. Часточки пластику були виявлені по всьому людському організму та може проникати через мозковий та плацентарний бар’єри. Тобто, для таких часток не існує перешкод в нашому організмі, а також впливати на мікробіоту людини та провокувати в тканинах канцерогінез (провокувати онкологічні захворювання). Нещодавнє дослідження надали перші прямі докази наявності мікропластику у фолікулярній рідині, що є потенційною прямою загрозою для репродуктивного здоров'я жінок. Дослідження виявило мікропластик у 14 з 18 зразків фолікулярної рідини. Була помічена залежність між концентрацією мікропластику у фолікулярній рідині зпідвищеним рівнем фолікулостимулюючого гормону (ФСГ). Вища присутність мікропластику була пов'язана зі збільшенням рівня ФСГ, гормону, який регулює функцію яєчників і зазвичай використовується як маркер резерву яєчників. Підвищений рівень ФСГ зазвичай вказує про зниження резерву яєчників, що свідчить про те, що мікропластик сприяє передчасному старінню яєчників та порушенню фертильності. Також мікрочастинки пластику істотно зменшують кількість антральних фолікулів та збільшують кількість атретичнихфолікулів у яєчниках.Враховуючи, що фолікулярна рідина забезпечує необхідні поживні речовини та біохімічні сигнали для розвитку ооцитів, забруднення данного середовища може мати наслідки для фертильності, гормонального балансу та загального здоров'я яєчників. Усе це слід розглядати як потенційну загрозу для розвитку морфологічно нормальних ооцитів, тому що це, насамперед, впливає на розвиток майбутнього ембріона. Потенційний механізм, який може пояснити наявність мікропластику у фолікулярній рідині яєчників, пов'язується з можливістю того, що ці часточки переходять з кровотоку у фолікул і таким чином перетинають гемато-фолікулярний бар'єр, який ближче до плацентарного бар'єру.Крім того, мікропластик діє як ендокринно-руйнівні хімічні речовини, такі як: бісфеноли, фталати та поліциклічніароматичні вуглеводи, що мають токсичний ефект на весь організм. Мікроплазматичні речовини можуть не лише накопичуватися в репродуктивних тканинах, але й вводити додаткові шкідливі сполуки, що ще більше посилює їхній вплив на фертильність. Крім того, нанопластик, включаючи поліуретан, поліпропілен, полістирол та поліетилен, були виявлені в ендометрії, що також впливає на частоту імплантації ембріонів. Накопичення наночасток пластику підвищує рівень активних форм кисню, що підвищує рівень колагену та фібронектину в тканинах матки, сприяючи прогресуванню фіброзу тканин (патологічний процес, при якому відбувається надмірне розростання сполучної тканини, що призводить до її ущільнення та рубцювання). Плацента необхідна для обміну поживними речовинами та киснем між матір’ю та плодом. Однак присутність часток пластику у тканині плаценти викликає серйозні занепокоєння щодо їхнього впливу на розвиток плода та довгострокових ризиків для його здоров'я. Припускають, що внаслідок надмірної дії часток пластику, пригнічується імунна система матері, що в значній мірі підвищує ризики переривання вагітності. Дослідження також пов'язують підвищене накопичення часток пластику з дисфункцією плаценти, що характеризується метаболічними порушеннями. Епідеміологічні дані показали, що прееклампсія, передчасні пологи, мертвонародження та спонтанний аборт можуть бути результатом впливу мікропластику на вагітних жінок. Слід зазначити, що також може постраждати і когнітивний розвиток, а також можливі аномалії скелетних м'язів. Частинки пластику передані плодам під час вагітності, впливають на функцію та склад нейронних клітин і змінюють гістологію мозку нервових стовбурових клітин.Мікропластик в значній мірі впливає і на репродуктивний потенціал чоловіків. Ці частинки накопичуються в яєчках, порушуючи сім'явивідний епітелій та викликаючи оксидативнийстрес, запальні реакції, зниження кількості рухливості та морфології сперматозоїдів. Наночастинки з полістиролу проникають у сперматозоїди та пошкоджують їх. Крім того, присутність цих речовин, разом з хімічними добавками, може перешкоджати нормальному сперматогенезу, змінюючи експресію генів та розвиток сперматозоїдів. Ці порушення можуть погіршити фертильність та потенційно вплинути на майбутні покоління. Для мінімізації руйнівного впливу мікропластику, потрібномаксимально скоротити використання пластику на кухні – від упаковок для зберігання до посуду. Пестициди можуть містити в свою чергу також мікропластик або в деяких випадках є формою мікропластику, тому слід уникати таких продуктів, і ввести в свій раціон більш органічні. Також слід уникати нагрівання пластику або розміщення гарячої їжі та рідини в пластику. Наприклад, одноразові паперові кавові стаканчики можуть вивільняти трильйони шматочків пластику при додаванні гарячої рідини. Аналогічно, чайні пакетики вивільняють частинки пластику.Пластик став незамінним, проте мікропластик та нанопластикбільше не є лише екологічною проблемою, – вони становлять пряму загрозу здоров’ю людини, зокрема репродуктивній функції. Від погіршення якості сперми до порушення функції яєчників та потенційної шкоди для плода, що розвивається, дані підкреслюють нагальну потребу в подальших дослідженнях та діях. Зменшення впливу пластику є важливим не лише для нашої планети, але й для фертильності та здоров’я майбутніх поколінь.