IPF | Розвиток ембріона день за днем

Багатьом пацієнтам цікаво, що саме відбувається в ембріологічній лабораторії, від моменту трасвагінальної пункції до моменту ембріотрансферу.
Все починається з дня 0 – це день пункції, на якій аспірують з фолікулів яйцеклітини, що утворилися в результаті стимуляції яєчників. Саме в цей час в ембріологічній лабораторії підраховують кількість та оцінюють зрілість та якість отриманих яйцеклітин.
Разом з тим отриманий еякулят чоловіка очищують за допомоги спеціальних середовищ. Приблизно через 4 години проводиться запліднення (в більшості випадків використовують метод ICSI).

День 1. Зазвичай запліднення оцінюють приблизно через 16-18 годин після проведення процедури. Нормальне запліднення – це наявність двох пронуклеусів (один від яйцеклітини, а другий від сперматозоїда).
Згідно Стамбульского консенсусу, оптимально запліднений ооцит повинен

бути сферичної форми та мати два полярних тіла, знаходитися поруч з двома розташованими по центру пронуклеусами однакового розміру з чітко

вираженими мембранами.

Рис.2 Ооцити через 16-18 годин після запліднення. У всіх ооцитах по два пронуклеуси.

У випадках, коли пронуклеусів менше або більше двох, таке запліднення прийнято вважати неправильним. В подальшому такі неправильно запліднені яйцеклітини не заморожуються та не використовуються для перенесення в порожнину матки.

Рис. 3 Ооцити через 16-18 годин після запліднення. Зліва у ооцита три пронуклеуси, зправа ооцит без запліднення.

День 2. Перший поділ ембріона. В цей день ембріолог оцінює кількість та розташування бластомерів один до одного. Оптимальною кількістю бластомерів прийнято вважати – 4. Також бластомери повинні бути однакового розміру. Якщо ембріон до цього часу не поділився, то такий ембріон вважається нежиттєздатним.

День 3. Для третьої доби розвитку притаманна кількість вважається 8 бластомерів, але іноді буває і більше. Як і на другу добу розвитку оцінюється кількість, розмір та розташування бластомерів один до одного. Критичним також є наявність фрагментації – це невеликі за розмірами ділянки цитоплазми, що не містять ядер та не несуть ніякої генетичної інформації. Якщо фрагментація не більше 10%, в такому випадку, вона не здатна в значній мірі вплинути на подальшу якість ембріона.
Ембріонам третьої доби розвитку зазвичай роблять механічний або лазерний хетчинг. Ця процедура проводиться, якщо планується біопсія трофектодерми (TE) (це можливо тільки на ембіронах, які досягли стадії бластоцисти, на 5-6 добу розвитку) з подальшим передімплантаційним генетичним тестуванням (PGT-A).

‍

Рис. 5 Ембріони на третю добу розвитку. Ембріонам було проведено процедуру лазерного хетчингу.

День 4. Ембріон четвертої доби розвитку оптимально складається з 16-32 бластомерів, які компактизуються між собою. Дана стадія розвитку ембріона називається – морула. Залежно від того, скільки клітин приймає участь у компактизації та наскільки щільні контакти між клітинами, морули поділяють на повні та часткові. Якщо ущільнення не почало відбуватися в цей день, швидкість утворення бластоцисти знижується.

Рис.6 Ембріони на четверту добу розвитку.

День 5-6. На п’яту-шосту добу ембріон розвивається в бластоцисту. Усередині бластоцисти є два типи клітин: трофобласт або клітини трофектодерми (ТЕ), який утворює зовнішню оболонку клітин навколо бластоцисти і згодом розвивається в плаценту, і внутрішня клітинна маса (ВКМ), яка в майбутньому буде плодом.

Рис. 7 Ембріон на п’яту добу розвитку. 5АА(за класифікацією Гарднера).

На сьогоднішній день у світі існує близько 10 відомих класифікацій бластоцист, але більшість ембріологічних лабораторій користується класифікаційною системою по Гарднеру або Стамбульського конгресу. Класифікація Гарднера має 6 ступенів зрілості, а класифікація Стамбульского консенсусу – 4.
Класифікація Гарднера характеризує ембріон за допомогою цифри та двох літер. Цифрою позначається розмір бластоцелі бластоцисти. Перша літера характеризує внутрішньо клітинну масу (ВКМ). Друга літера характеризує клітини трофектодерми (ТЕ).

Розміри блатосцисти:

1 – бластоцель (порожнина) займає < 50% об’єму бластоцисти (в класифікації за Стамбульським консенсусом відповідає «1»);
2 – бластоцель займає ˃50% об’єму бластоцисти (в класифікації за Стамбульським консенсусом відповідає «1»);
3 – бластоцель ≈ 100% об’єму бластоцисти (в класифікації за Стамбульським консенсусом відповідає «2»);
4 – бластоцель розширена, йде виточення оболонки ембріона (в класифікації за Стамбульським консенсусом відповідає «3»);
5 – блатоциста, яка почала частково вилуплюватися з оболонки (в класифікації за Стамбульським консенсусом відповідає «4»);
6 – бластоциста, яка вийшла з оболонки (в класифікації за Стамбульським консенсусом відповідає «4»).

Характеристика внутрішньо клітинної маси (ВКМ):

А – легко помітна, має багато клітин, які компактизовані та щільно склеєні (в класифікації за Стамбульським консенсусом відповідає «1»)

В – легко помітна, багато осередків, клітини вільно згруповані (в класифікації за Стамбульським консенсусом відповідає «2»)

С – важко розрізнити декілька клітин (в класифікації за Стамбульським консенсусом відповідає «3»)

Характеристика клітин трофектодерми (ТЕ):

А – багато клітин, які щільно розташовані в одному шарі (в класифікації за Стамбульським консенсусом відповідає «1»)

В – небагато клітин, утворюють незв’язаний шар клітин (в класифікації за Стамбульським консенсусом відповідає «2»)

С – дуже мала кількість клітин (в класифікації за Стамбульським консенсусом відповідає «3»)

Пацієнтам не варто лякатись, якщо вони побачать різні записи по класифікації своїх ембріонів, це ні в якому разі не є помилкою. Кожна лабораторія сама обирає, як їй зручніше і краще оцінювати ембріони.

Слід зазначити, що саме ембріони на стадії бластоцисти можуть бути вітрифіковані (заморожені), або перенесені до порожнини матки. В деяких випадках перед вітрифікацією роблять біопсію трофектодерми для передімплантаційного генетичного тестування, що погоджується з лікарем. Але навіть при показаннях та бажанні пацієнтів, біопсія може проводитися тільки на ембріонах гарної та хорошої якості.

‍