Антиспермальні антитіла – це імуноглобуліни, спрямовані проти антигенів, присутніх на поверхні сперматозоїдів. Антиспермальні антитіла присутні як у жінок, так і у чоловіків. Наявність антиспермальних антитіл вважається причиною безпліддя приблизно у 10-30% безплідних пар, у яких були вони виявлені в сироватці крові, еякуляті, фолікулярній рідині, а також у цервіковагінальних секретах. Вони присутні приблизно у 1-2,5% фертильних чоловіків та до 4% у фертильних жінок.
Антиспермальні антитіла , як причина чоловічого безпліддя, були виявлені у безплідних чоловіків ще в 1954 році. Наявність аглютинації (склеювання сперматозоїдів один з одним), хоча й недостатня для діагностики імунологічного безпліддя, але все ж може свідчити про наявність антиспермальних антитіл. Однак антиспермальні антитіла також можуть бути присутніми за відсутності будь-якої аглютинації сперматозоїдів.
Антитіла проти сперматозоїдів в чоловічому організмі розвиваються, коли порушується відносна ізоляція яєчка від судинного простору (гематотестикулярний бар'єр) в результаті травми яєчка, інфекції, перекруту та хірургічного втручання, такого як вазектомія. Коли гематотестикулярний бар'єр порушений, зрілі сперматозоїди (носіїв антигену) впливають на імунну систему, що призводить до розвитку антиспермальних антитіл. Серед безплідних чоловіків частота цих антисперматозоїдних антитіл коливається від 8% до 21%.
Існує п'ять різних типів антитіл, що виробляються адаптивною імунною системою, включаючи IgA, IgD, IgE, IgG та IgM. З п'яти лише IgA, IgG та IgM продемонстрували здатність впливати на сперматозоїди. Імуноглобулін А (IgA) може бути знайдений у сім'яній рідині, але зазвичай не присутній у сироватці крові. Було показано, що IgA, зв'язаний зі сперматозоїдами і спричиняє рухливість сперматозоїдів у цервікальному слизі, зв'язуючись з рецепторами у слизі, а також викликаючи аглютинацію сперматозоїдів. IgA та IgG, присутні в яєчках та виробляються локально. Дослідження показали, що рухливість сперматозоїдів порушується, коли щонайменше 50% рухомих сперматозоїдів покриті IgA. Імуноглобулін М (IgM) має специфічну структуру, що обмежує його здатність до потрапляння в сім'яну рідину, навіть якщо він присутній у високих концентраціях в крові. Цей клас імуноглобулінів антиспермальних антитіл рідко зустрічається в сироватках чоловіків, хоча він частіше зустрічається у сироватках жінок.
Антитіла, незалежно від свого класу, можуть зв'язуватися з різними частинами сперматозоїдів, і кожне антитіло має регіональну специфічність, або, навпаки, воно може зв'язуватися з усією поверхнею сперматозоїдів. Антиспермальні антитіла, які зв’язуються з головкою сперматозоїда, перешкоджають реакції акросоми або першкоджають зв'язуванню рецептора мембрани сперматозоїда з блискучою оболонкою яйцеклітини. При зв’язуванні антитіл до хвоста сперматозоїда, може бути причиною зниження рухливості сперматозоїдів. Дослідження показують, що антиспермальні антитіла впливають на якість еякуляту, змінюючи основні його параметри. Припускають, що ідіопатична олігоастенотератозооспермія може бути пов'язана з активованою імунною системою, що призводить до вироблення антитіл. Зразки сперми пацієнтів з олігоастенотератозооспермією демонструють підвищений рівень експресії антиспермальних антитіл.
Субепітеліальні плазматичні клітини фаллопієвих труб, матки та піхви мають здатність виробляти IgA. Ці антитіла присутні в цервікальному слизі та можуть впливати на сперматозоїди, запобігаючи їх потраплянню в матку, фаллопієві труби та, нарешті, взаємодії сперматозоїдів з ооцитами.
Імунологічне безпліддя в парі можливо запідозрити при отриманні аномального посткоїтального тесту (при умові, що показники спермограми чоловіка в нормі), тобто в цервікальному слизі жінки можуть бути присутні антитіла до сперматозоїдів. Посткоїтальний тест часто показує нерухомі сперматозоїди з характерним тремтінням.
Антитіла мають непрямий механізм дії, що опосередковує вивільнення цитокінів, які впливають на функцію сперматозоїдів та погіршують взаємодію сперматозоїдів не тільки зі слизом шийки матки, але і індукують цитотоксичність сперматозоїдів, збільшують фагоцитоз сперматозоїдів імунною системою, або пригнічують розвиток та імплантацію ембріона. В результаті знижується рівень природних вагітностей. Деякі дані навіть свідчать про те, що антиспермальні антитіла можуть призвести до викиднів.
Наявність антиспермальних антитіл можна виміряти прямими або непрямими тестами. При використанні прямого теста зразок інкубують з латексними кульками, покритими антилюдськими антитілами. Якщо антиспермальні антитіла присутні у зразку, антилюдські антитіла на кульках зв'язуватимуться з антитілами на поверхні сперматозоїдів: під мікроскопом рухомі сперматозоїди будуть виглядати покритими кульками. На основі антилюдських антитіл, зв'язаних з кульками, можна вибірково досліджувати наявність IgG або IgA за допомогою антисироватки, специфічної для кожного антитіла. Підраховується відсоток рухомих сперматозоїдів із прикріпленими кульками. Ці прямі тести надають інформацію про наявність імуноглобулінів, тип антитіл та їх специфічну локалізацію на голівці, середній частині, хвості або всіх трьох ділянках сперматозоїда. В рутинній практиці ембріологічної лабораторії використовують саме прямий тест (MAR-тест). Згідно з критеріями 5-го видання посібника ВООЗ, референтним значенням для позитивного тесту на антиспермальні антитіла є 50% як для IgG, так і для IgA.
Для багатьох пар з безпліддям, спричиненим антиспермальними антитілами, найкращою стратегією лікування може стати внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ) або екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) з ICSI (інтрацитоплазматичною ін’єкцію сперматозоїда). При внутрішньоматковій інсемінації відмитий зразок сперми (що знижує кількість антитіл) вводиться безпосередньо в порожнину матки за допомогою катетера, минаючи цервікальний слиз. Даний метод не є, на жаль, універсальним. При застосуванні ЕКЗ з ICSI, сперматозоїди відбираються під мікроскопом, потім найбільш морфологічно правильний та рухливий, іммобілізується та вводиться безпосередньо в цитоплазму яйцеклітини. Ця методика може допомогти сперматозоїдам обійти мембрану ооцита, тому є найбільш ефективною та надійною для пацієнтів які стикнулися з імунологічним безпліддям.